модус
(лат. modus — міра, правило) — 1. П’ять ритмічних формул в творах композиторів школи Паризької богоматері XII — XII ст.2. В ладовій теорії середніх віків поняття М. вживалось поряд з tonus, tropus стосовно церковних ладів, де М. показував, як вірно починати, продовжувати і закінчувати мелодію. 3. В мензуральній ритміці М. — мензура, яка показує, на скільки лонг розділяється максима і на скільки бревісів розділяється лонга. 4. В додекафонії будь-яка з форм серії — основний вигляд, інверсія, ракохід, інверсія ракоходу. 5. . Психоемоційний стрій, властивий музичному твору, його частині або імпровізації у східній музиці. 6. Особлива позанормативна ладово — звукорядна структура в модальному джазі.
Словник-довідник музичних термінів