імпресіонізм

(від фр. impression — враження) — напрям в музиці, який характеризується яскравістю, втіленням скороминущих вражень, одухотвореною пейзажністю, колоритними жанровими зображеннями, музичними портретами. До представників І. в музиці належать К.Дебюссі, М.Равель, П.Дюка, М.де Фалья, О.Респігі, К.Шимановський та інші.

Значення в інших словниках

1. імпресіонізм — імпресіоні́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. імпресіонізм — • імпресіонізм (франц. impressioriisme, від impression — враження) - напрям у мист-ві й л-рі 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., представники якого прагнули відтворити реальний світ у його рухливості й мінливості, передати свої враження.  Українська літературна енциклопедія
3. імпресіонізм — -у, ч. Напрям у мистецтві й літературі, що виник наприкінці 19 ст. і прагнув відтворити найтонші суб'єктивні відчуття й переживання художника, письменника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. імпресіонізм — імпресіоні́зм (франц. impressionnisme, від impression – враження) течія в мистецтві й літературі 2-ї половини 19 – початку 20 ст., яка основним завданням вважає витончене відтворення суб’єктивних вражень та спостережень, мінливих відчуттів і переживань, без заглиблення в їхню суть.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. імпресіонізм — I тенденція в літературі й музиці, пов'язана з малярським і.; виникла наприкінці XIX — поч. ХХ ст., полягала у суб'єктивізації образу, прагненні виразити минущі відчуття вільним асоціюванням вражень (барв, звуків); представники: П. Верлен, П. Тичина...  Універсальний словник-енциклопедія
6. імпресіонізм — Імпресіоні́зм, му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. імпресіонізм — ІМПРЕСІОНІ́ЗМ, у, ч. Напрям у мистецтві й літературі, що виник у кінці XIX ст. і прагнув відтворити найтонші суб’єктивні відчуття й переживання художника, письменника, скороминучі враження тощо. Найвизначніші представники класичного імпресіонізму—...  Словник української мови в 11 томах