імпресіонізм
I
тенденція в літературі й музиці, пов'язана з малярським і.; виникла наприкінці XIX — поч. ХХ ст., полягала у суб'єктивізації образу, прагненні виразити минущі відчуття вільним асоціюванням вражень (барв, звуків); представники: П. Верлен, П. Тичина, В. Чумак (лірика), Я.К. Гюйсманс, брати Ґонкури, С. Жеромський, М. Коцюбинський, О. Кобилянська (проза), М. Метерлінк, О. Вайлд, С. Виспянський, С. Черкасенко (драматургія), К. Дебюссі, М. Равель, І. Стравинський (музика).
II
напрям у живописі та скульптурі останнього тридцятиліття XIX ст. і поч. XX ст., сутністю якого був суб'єктивізм, що виражався у фіксації індивідуальних відчуттів; виник у Франції (назва від картини К. Моне); гол. риси: відтворення безпосередніх чуттєвих вражень завдяки проникливому дослідженню кольору й світла, вільна живописна техніка; гол. представники: К. Моне, К. Піссарро, О. Ренуар, Е. Деґа,О. Роден, в Україні О. Мурашко, М. Бурачек.