імпресіонізм

I

тенденція в літературі й музиці, пов'язана з малярським і.; виникла наприкінці XIX — поч. ХХ ст., полягала у суб'єктивізації образу, прагненні виразити минущі відчуття вільним асоціюванням вражень (барв, звуків); представники: П. Верлен, П. Тичина, В. Чумак (лірика), Я.К. Гюйсманс, брати Ґонкури, С. Жеромський, М. Коцюбинський, О. Кобилянська (проза), М. Метерлінк, О. Вайлд, С. Виспянський, С. Черкасенко (драматургія), К. Дебюссі, М. Равель, І. Стравинський (музика).

II

напрям у живописі та скульптурі останнього тридцятиліття XIX ст. і поч. XX ст., сутністю якого був суб'єктивізм, що виражався у фіксації індивідуальних відчуттів; виник у Франції (назва від картини К. Моне); гол. риси: відтворення безпосередніх чуттєвих вражень завдяки проникливому дослідженню кольору й світла, вільна живописна техніка; гол. представники: К. Моне, К. Піссарро, О. Ренуар, Е. Деґа,О. Роден, в Україні О. Мурашко, М. Бурачек. імпресіонізм

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імпресіонізм — (від фр. impression — враження) — напрям в музиці, який характеризується яскравістю, втіленням скороминущих вражень, одухотвореною пейзажністю, колоритними жанровими зображеннями, музичними портретами. До представників І. в музиці належать К.Дебюссі... Словник-довідник музичних термінів
  2. імпресіонізм — імпресіоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. імпресіонізм — • імпресіонізм (франц. impressioriisme, від impression — враження) - напрям у мист-ві й л-рі 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., представники якого прагнули відтворити реальний світ у його рухливості й мінливості, передати свої враження. Українська літературна енциклопедія
  4. імпресіонізм — -у, ч. Напрям у мистецтві й літературі, що виник наприкінці 19 ст. і прагнув відтворити найтонші суб'єктивні відчуття й переживання художника, письменника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. імпресіонізм — імпресіоні́зм (франц. impressionnisme, від impression – враження) течія в мистецтві й літературі 2-ї половини 19 – початку 20 ст., яка основним завданням вважає витончене відтворення суб’єктивних вражень та спостережень, мінливих відчуттів і переживань, без заглиблення в їхню суть. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. імпресіонізм — Імпресіоні́зм, му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. імпресіонізм — ІМПРЕСІОНІ́ЗМ, у, ч. Напрям у мистецтві й літературі, що виник у кінці XIX ст. і прагнув відтворити найтонші суб’єктивні відчуття й переживання художника, письменника, скороминучі враження тощо. Найвизначніші представники класичного імпресіонізму—... Словник української мови в 11 томах