1. Словник української мови в 11 томах

імпресіонізм

ІМПРЕСІОНІ́ЗМ, у, ч. Напрям у мистецтві й літературі, що виник у кінці XIX ст. і прагнув відтворити найтонші суб’єктивні відчуття й переживання художника, письменника, скороминучі враження тощо.

Найвизначніші представники класичного імпресіонізму— К. Моне, Е. Мане, К. Піссаро, А. Сіслей, О. Ренуар, Е. Дега та ін.— збагатили живопис умінням передавати мінливі стани природи,.. найтонші відтінки світла й забарвлення предметів (Рад. літ-во, 7, 1965, 25);

Імпресіонізм.. характеризується підвищеною увагою до безпосередньої передачі відчуттів та викликаних ними емоцій (Рад. літ-во, 1, 1965, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імпресіонізм — (від фр. impression — враження) — напрям в музиці, який характеризується яскравістю, втіленням скороминущих вражень, одухотвореною пейзажністю, колоритними жанровими зображеннями, музичними портретами. До представників І. в музиці належать К.Дебюссі... Словник-довідник музичних термінів
  2. імпресіонізм — імпресіоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. імпресіонізм — • імпресіонізм (франц. impressioriisme, від impression — враження) - напрям у мист-ві й л-рі 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., представники якого прагнули відтворити реальний світ у його рухливості й мінливості, передати свої враження. Українська літературна енциклопедія
  4. імпресіонізм — -у, ч. Напрям у мистецтві й літературі, що виник наприкінці 19 ст. і прагнув відтворити найтонші суб'єктивні відчуття й переживання художника, письменника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. імпресіонізм — імпресіоні́зм (франц. impressionnisme, від impression – враження) течія в мистецтві й літературі 2-ї половини 19 – початку 20 ст., яка основним завданням вважає витончене відтворення суб’єктивних вражень та спостережень, мінливих відчуттів і переживань, без заглиблення в їхню суть. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. імпресіонізм — I тенденція в літературі й музиці, пов'язана з малярським і.; виникла наприкінці XIX — поч. ХХ ст., полягала у суб'єктивізації образу, прагненні виразити минущі відчуття вільним асоціюванням вражень (барв, звуків); представники: П. Верлен, П. Тичина... Універсальний словник-енциклопедія
  7. імпресіонізм — Імпресіоні́зм, му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)