імпресіонізм

(від фр. impression — враження) — напрям в музиці, який характеризується яскравістю, втіленням скороминущих вражень, одухотвореною пейзажністю, колоритними жанровими зображеннями, музичними портретами. До представників І. в музиці належать К.Дебюссі, М.Равель, П.Дюка, М.де Фалья, О.Респігі, К.Шимановський та інші.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

імпресіонізм — імпресіоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
імпресіонізм — • імпресіонізм (франц. impressioriisme, від impression — враження) - напрям у мист-ві й л-рі 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., представники якого прагнули відтворити реальний світ у його рухливості й мінливості, передати свої враження. Українська літературна енциклопедія
імпресіонізм — -у, ч. Напрям у мистецтві й літературі, що виник наприкінці 19 ст. і прагнув відтворити найтонші суб'єктивні відчуття й переживання художника, письменника. Великий тлумачний словник сучасної мови
імпресіонізм — імпресіоні́зм (франц. impressionnisme, від impression – враження) течія в мистецтві й літературі 2-ї половини 19 – початку 20 ст., яка основним завданням вважає витончене відтворення суб’єктивних вражень та спостережень, мінливих відчуттів і переживань, без заглиблення в їхню суть. Словник іншомовних слів Мельничука
імпресіонізм — I тенденція в літературі й музиці, пов'язана з малярським і.; виникла наприкінці XIX — поч. ХХ ст., полягала у суб'єктивізації образу, прагненні виразити минущі відчуття вільним асоціюванням вражень (барв, звуків); представники: П. Верлен, П. Тичина... Універсальний словник-енциклопедія
імпресіонізм — Імпресіоні́зм, му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
імпресіонізм — ІМПРЕСІОНІ́ЗМ, у, ч. Напрям у мистецтві й літературі, що виник у кінці XIX ст. і прагнув відтворити найтонші суб’єктивні відчуття й переживання художника, письменника, скороминучі враження тощо. Найвизначніші представники класичного імпресіонізму—... Словник української мови в 11 томах