Гордій

гр.; Gordias — ім'я фрігійського царя, дане за географічною назвою Gordion — Гордій (столиця Фрігії). Церк. Гордій.

Гордійко, Гордієнько, Гордієчко.

І хай він характером дядько крутий,І хай проти шерсті дошкульні слова,Та всі формувальники тільки об тімІ мріють, і дня лиш чекають того,Щоб в зміну потрапить одну із ним,Щоб руку потис їм Гордій Чорногор (С Мушник).

Значення в інших словниках

1. гордій — ГОРДІВНИК див. ГОРДУН  Словник синонімів Караванського
2. гордій — -я, ч., розм. Гордовита людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гордій — ГОРДІ́Й, я́, ч., розм. Гордовита людина. – Цей Крашівка мені не до вподоби: гордій якийсь (Марко Вовчок); Зрадувався государ, щиро втішений, бо цей чубатий гордій признався-таки, нарешті, в звичайній людській недолугості (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
4. Гордій — Горді́й іменник чоловічого роду, істота ім'я  Орфографічний словник української мови
5. гордій — див. пихатий  Словник синонімів Вусика
6. гордій — ГОРДІ́Й розм. (гордовита людина), ГОРДІВНИ́К розм., ГОРДУ́Н розм., ГОРДЯ́К розм., ПА́ВА зневажл., ГОРДИ́НЯ заст. — Цей Крашівка мені не до вподоби, гордій якийсь (Марко Вовчок); Всі (однокласники) помітно підростали (за літо), хто ставав серйознішим, ..  Словник синонімів української мови
7. Гордій — Горді́й, -ді́я.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. гордій — ГОРДІ́Й, я́, ч., розм. Гордовита людина. — Цей Крашівка мені не до вподоби: гордій якийсь (Вовчок, Вибр., 1937, 100); Зрадувався государ, щиро втішений, бо цей чубатий гордій признався-таки, нарешті, в звичайній людській недолугості (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 562).  Словник української мови в 11 томах
9. гордій — Гордій, -дія м. = гордівник. Г. Барв. 456.  Словник української мови Грінченка