гордій

горді́й

-я, ч., розм.

Гордовита людина.

Значення в інших словниках

1. гордій — ГОРДІВНИК див. ГОРДУН  Словник синонімів Караванського
2. Гордій — гр.; Gordias — ім'я фрігійського царя, дане за географічною назвою Gordion — Гордій (столиця Фрігії). Церк. Гордій. Гордійко, Гордієнько, Гордієчко.  Власні імена людей. Словник-довідник
3. гордій — ГОРДІ́Й, я́, ч., розм. Гордовита людина. – Цей Крашівка мені не до вподоби: гордій якийсь (Марко Вовчок); Зрадувався государ, щиро втішений, бо цей чубатий гордій признався-таки, нарешті, в звичайній людській недолугості (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
4. Гордій — Горді́й іменник чоловічого роду, істота ім'я  Орфографічний словник української мови
5. гордій — див. пихатий  Словник синонімів Вусика
6. гордій — ГОРДІ́Й розм. (гордовита людина), ГОРДІВНИ́К розм., ГОРДУ́Н розм., ГОРДЯ́К розм., ПА́ВА зневажл., ГОРДИ́НЯ заст. — Цей Крашівка мені не до вподоби, гордій якийсь (Марко Вовчок); Всі (однокласники) помітно підростали (за літо), хто ставав серйознішим, ..  Словник синонімів української мови
7. Гордій — Горді́й, -ді́я.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. гордій — ГОРДІ́Й, я́, ч., розм. Гордовита людина. — Цей Крашівка мені не до вподоби: гордій якийсь (Вовчок, Вибр., 1937, 100); Зрадувався государ, щиро втішений, бо цей чубатий гордій признався-таки, нарешті, в звичайній людській недолугості (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 562).  Словник української мови в 11 томах
9. гордій — Гордій, -дія м. = гордівник. Г. Барв. 456.  Словник української мови Грінченка