абонований
АБОНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до абонува́ти.
За домовленістю із Замовником ми приймаємо на себе доставку призначеної Вам кореспонденції в абоновану Вами поштову скриньку (з Інтернету);
// у знач. прикм.
Вона поглянула через рампу в напрямку абонованого місця балетомана, свого залицяльника (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)