абонований — Орфографічний словник української мови

абонований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до абонувати. || абоновано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
абонований — АБОНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до абонува́ти. За домовленістю із Замовником ми приймаємо на себе доставку призначеної Вам кореспонденції в абоновану Вами поштову скриньку (з Інтернету); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
абонований — АБОНО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до абонува́ти; // у знач. прикм. Вона [танцюристка] поглянула через рампіу в напрямку абонованого місця балетомана, свого залицяльника (Моє життя в мист., 1955, 92). Словник української мови в 11 томах