абонований

абоно́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до абонувати.

|| абоновано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. абонований — абоно́ваний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. абонований — АБОНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до абонува́ти. За домовленістю із Замовником ми приймаємо на себе доставку призначеної Вам кореспонденції в абоновану Вами поштову скриньку (з Інтернету); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. абонований — АБОНО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до абонува́ти; // у знач. прикм. Вона [танцюристка] поглянула через рампіу в напрямку абонованого місця балетомана, свого залицяльника (Моє життя в мист., 1955, 92).  Словник української мови в 11 томах