багрянець

БАГРЯ́НЕЦЬ, нцю, ч.

Густо-червоний, пурпуровий колір.

Вигравали густим багрянцем китиці горобини (А. Шиян);

Де-не-де по лісах уже прохоплювалось перше полум'я осіннього багрянцю (О. Гончар);

* У порівн. На білих крилах червоніє кров, Мов на снігу зорі вечірньої багрянець (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. багрянець — (темно-червоний колір) багрець, пурпур, шарлат.  Словник синонімів Полюги
2. багрянець — багря́нець іменник чоловічого роду колір  Орфографічний словник української мови
3. багрянець — -нцю, ч. Густо-червоний, пурпуровий колір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. багрянець — БАГРЯ́НЕЦЬ (густо-червоний колір), БАГРЕ́ЦЬ, ПУ́РПУР, БАГРЯ́НЬ поет. Дикий виноград, передчуваючи свій близький кінець, налився багрянцем (Ірина Вільде); Надворі Багрець вечірньої зорі Палав, мигтів, палахкотів, Як шовк веселих прапорів (М.  Словник синонімів української мови
5. багрянець — БАГРЯ́НЕЦЬ, нцю, ч. Густо-червоний, пурпуровий колір. Вигравали густим багрянцем китиці горобини (Шиян, Баланда, 1957, 125); Де-не-де по лісах уже прохоплювалось перше полум’я осіннього багрянцю (Гончар, III, 1959, 91); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах