багрянець —
багря́нець іменник чоловічого роду колір
Орфографічний словник української мови
багрянець —
-нцю, ч. Густо-червоний, пурпуровий колір.
Великий тлумачний словник сучасної мови
багрянець —
БАГРЯ́НЕЦЬ, нцю, ч. Густо-червоний, пурпуровий колір. Вигравали густим багрянцем китиці горобини (А. Шиян); Де-не-де по лісах уже прохоплювалось перше полум'я осіннього багрянцю (О. Гончар); * У порівн. На білих крилах червоніє кров, Мов на снігу зорі вечірньої багрянець (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
багрянець —
БАГРЯ́НЕЦЬ (густо-червоний колір), БАГРЕ́ЦЬ, ПУ́РПУР, БАГРЯ́НЬ поет. Дикий виноград, передчуваючи свій близький кінець, налився багрянцем (Ірина Вільде); Надворі Багрець вечірньої зорі Палав, мигтів, палахкотів, Як шовк веселих прапорів (М.
Словник синонімів української мови
багрянець —
БАГРЯ́НЕЦЬ, нцю, ч. Густо-червоний, пурпуровий колір. Вигравали густим багрянцем китиці горобини (Шиян, Баланда, 1957, 125); Де-не-де по лісах уже прохоплювалось перше полум’я осіннього багрянцю (Гончар, III, 1959, 91); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах