байдикування
БАЙДИКУВА́ННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. байдикува́ти.
Тепер у мене знов робочий період після недовгого періоду байдикування (Леся Українка);
Вчитель запідозрив учня в байдикуванні і лінощах (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)