байдикувати
БАЙДИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
Нічого не робити, нічим не займатися.
Яким почав байдикувати й залежуватись (І. Нечуй-Левицький);
День у день тинявся він без діла, байдикуючи по станції (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)