балаки
БАЛА́КИ, а́к, мн., розм.
Балачки.
Третій підходе до короля з тими ж самими балаками (П. Чубинський);
Повів [абат] його [Феронда] в монастирський двір і разом з іншими ченцями потішався його дурними балаками (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).
Словник української мови (СУМ-20)