бандерильєро
БАНДЕРИЛЬЄ́РО, невідм., ч.
Озброєний бандерильєю піший боєць у кориді.
На арену прудко вистрибнув смаглявий бандерильєро й одразу замиготів криваво-червоною плахтою (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)БАНДЕРИЛЬЄ́РО, невідм., ч.
Озброєний бандерильєю піший боєць у кориді.
На арену прудко вистрибнув смаглявий бандерильєро й одразу замиготів криваво-червоною плахтою (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)