бандерильєро —
невідм., ч. Піший боєць у кориді, який кидає в бика бандерильї.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бандерильєро —
БАНДЕРИЛЬЄ́РО, невідм., ч. Озброєний бандерильєю піший боєць у кориді. На арену прудко вистрибнув смаглявий бандерильєро й одразу замиготів криваво-червоною плахтою (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
бандерильєро —
бандерильє́ро (ісп. banderillero) піший боєць з биком, який кидає в нього бандерильї.
Словник іншомовних слів Мельничука