барон
БАРО́Н, а, ч.
Дворянський титул, нижчий за графський; особа, що носить цей титул.
Степи, шляхи, Мов сарана, вкрили Барони, герцоги і дюки (Т. Шевченко);
Дрімучі карпатські ліси були власністю баронів Гредлів (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)