бас
БАС, а, ч.
1. Найнижчий чоловічий голос.
Троянські плакси тут ридали, Як на завійницю кричали, Еней зарюмав басом сам (І. Котляревський);
Співають чумаки хриплими басами (О. Довженко);
Бас набирав оксамитових тонів, підтримуючи трепетне тонкоголосся (А. Крижанівський);
“Той, що б'є мертвих” басом засмiявся, але не сказав нiчого, тiльки ближче нахилився до вiконця i нiбито пильнiше став вдивлятися у заметіль (Р. Андріяшик);
Ще зовсім недавно всі ми попискували, мов курчата, і самі не помітили, як забриніли голоси дівчат, як подорослішали голоси хлопців – стали басами, баритонами... (Г. Усач).
2. Співак із таким голосом.
Сам народний бас, що сидів попереду, теж вибіг на сцену, трохи поспівав, ткнув перед усіма пальцем на своє горло і втік до зали на місце (Ю. Яновський);
Такої вправності я ще не дійшов тоді й, бачачи, як старшокласники, тенори й баси, заглядають, співаючи, в ноти, простодушно гадав, що вони, як і я, тільки удають, ніби читають ноти, а насправді співають собі, як їм заманеться (Б. Антоненко-Давидович).
3. Струнний або духовий музичний інструмент з низьким ладом.
На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час [ненадовго] (з народної пісні);
Дивна річ, він [Петро] одразу зненавидів сурми. Особливо грубі. От ще б флейта й кларнет. Та їх за басами й не чути (Д. Бузько).
4. баси́, і́в, мн. Найнижчі лади музичного інструмента.
Оркестр гуркотить тихо на басах (І. Нечуй-Левицький);
В акордеоні були розбиті баси, але основні клавіші були справні (В. Собко);
* Образно. Ненароком пацнув рукою по клавішах рояля. Баси загарчали (О. Гончар).
◇ (1) Бас урва́вся (увірва́вся):
а) (кому) хто-небудь утратив можливість збагачуватися або наживатися на чомусь, здійснювати що-небудь.
І може, колись так і зробиться, що і їм, Рябченкові з товариством, урветься бас у громаді (Б. Грінченко);
У нього б стало коштів захопити й поміщицький шмат, та бас урвався йому несподівано й нагло, – він повісився (Ю. Яновський);
б) (на що і без дод.) зникла можливість здійснення чого-небудь.
Еге! Шкода й питання – Бо на таке кохання Тепер урвався бас (М. Вороний);
Гуцалюк завагався. Що ж йому робити? Працював, скажуть, поки можна було шахраювати, а коли бас увірвався, то й покинув (С. Добровольський);
в) (кому) хто-небудь дуже слабий, близький до смерті.
– Ну, доню, – сказала до своєї одиначки, – мабуть, уже мені геть бас увірвався. І ноги не мої, і руки не мої, хоч візьми та й на смітник викинь (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)