басюра
БАСЮ́РА, и, ч.
Збільш. до бас 1.
Своїм панським басюрою [Демид] гукнув: – А викрешіть вогню! (О. Ільченко);
– От такої!.. – сказав страшнючим басюрою Масєка, підійшов і взяв Максима на оберемок... точнісінько так, як брав ягнят (І. Багряний);
Сивоок бубонів щось по-грецьки або ж заспівував густим басюрою грецького ж ірмоса (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)