Значення в інших словниках
-
басюра —
басю́ра іменник чоловічого роду бас розм.
Орфографічний словник української мови
-
басюра —
БАСЮ́РА, и, ч. Збільш. до бас 1. Своїм панським басюрою [Демид] гукнув: – А викрешіть вогню! (О. Ільченко); – От такої!.. – сказав страшнючим басюрою Масєка, підійшов і взяв Максима на оберемок... точнісінько так, як брав ягнят (І.
Словник української мови у 20 томах
-
басюра —
БАСЮ́РА, и, ч. Збільш. до бас 1. Своїм панським басюрою [Демид] гукнув: — А викрешіть вогню! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 31).
Словник української мови в 11 томах
-
басюра —
Басюра, -ри м. ув. отъ бас.
Словник української мови Грінченка