басюра

басю́ра

іменник чоловічого роду

бас

розм.

Значення в інших словниках

1. басюра — БАСЮ́РА, и, ч. Збільш. до бас 1. Своїм панським басюрою [Демид] гукнув: – А викрешіть вогню! (О. Ільченко); – От такої!.. – сказав страшнючим басюрою Масєка, підійшов і взяв Максима на оберемок... точнісінько так, як брав ягнят (І.  Словник української мови у 20 томах
2. басюра — див. бас  Словник синонімів Вусика
3. басюра — БАСЮ́РА, и, ч. Збільш. до бас 1. Своїм панським басюрою [Демид] гукнув: — А викрешіть вогню! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 31).  Словник української мови в 11 томах
4. басюра — Басюра, -ри м. ув. отъ бас.  Словник української мови Грінченка