безжальність
БЕЗЖА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. безжа́льний.
Відчув він і владність хижих напасників, і безжальність римську, бачив безліч люду з усіх усюд – від краю до краю білого світу, і жоден чоловік добрим словом не згадував свого володаря – близького чи далекого (О. Бердник);
Шукаючи до тебе путь, здолать змогла б я Не тільки простір, а й безжальність душ (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)