безжалісно

БЕЗЖА́ЛІСНО.

Присл. до безжа́лісний.

Жалкував він тепер за .. чорнявими та палкими дівчатами, котрих він замолоду так безжалісно з ума зводив... (Панас Мирний);

Оленка спритно здіймає рибу з гачка і кладе її живу безжалісно в торбину (А. Турчинська);

Безжалісно знищується ряст, про який у народі складено чимало легенд (з газ.);

* Образно. Сонце безжалісно пече його лису непокриту голову (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. безжалісно — безжа́лісно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безжалісно — Присл. до безжалісний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безжалісно — Безжа́лісно і безжа́льно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. безжалісно — БЕЗЖА́ЛІСНО. Присл. до безжа́лісний. Жалкував він тепер за.. чорнявими та палкими дівчатами, котрих він замолоду так безжалісно з ума зводив… (Мирний, II, 1954, 132); Оленка спритно здіймає рибу з гачка і кладе її живу безжалісно в торбину (Турч., Зорі..  Словник української мови в 11 томах