безжалісно

БЕЗЖА́ЛІСНО. Присл. до безжа́лісний.

Жалкував він тепер за.. чорнявими та палкими дівчатами, котрих він замолоду так безжалісно з ума зводив… (Мирний, II, 1954, 132);

Оленка спритно здіймає рибу з гачка і кладе її живу безжалісно в торбину (Турч., Зорі.., 1950, 363);

*Образно. Сонце безжалісно пече його лису непокриту голову (Собко, Шлях.., 1948, 30).

Значення в інших словниках

1. безжалісно — безжа́лісно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безжалісно — Присл. до безжалісний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безжалісно — БЕЗЖА́ЛІСНО. Присл. до безжа́лісний. Жалкував він тепер за .. чорнявими та палкими дівчатами, котрих він замолоду так безжалісно з ума зводив... (Панас Мирний); Оленка спритно здіймає рибу з гачка і кладе її живу безжалісно в торбину (А.  Словник української мови у 20 томах
4. безжалісно — Безжа́лісно і безжа́льно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)