безжалісний

БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, а, е. Який не має жалості, жалю; жорстокий.

Вдався Денис безжалісним, лінивим, грубим і злодійкуватим.. Літом бив качок, зимою зайців (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 240);

Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового учителя (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 372);

*Образно. Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? (Леся Українка, I, 1951, 126);

[Ярослав:] І кожен, хто порушить справу миру, — ..Того вразить безжалісна сокира (Іван Кочерга, III, 1956, 62).

Значення в інших словниках

1. безжалісний — безжа́лісний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безжалісний — Безжальний, ЖОРСТОКИЙ, нещадимий, нещадний, безпощадний.  Словник синонімів Караванського
3. безжалісний — [беиж:ал'існией] м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. безжалісний — -а, -е. Який не має жалості, жалю; жорстокий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. безжалісний — БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, а, е. Який не має жалості, жалю; жорстокий. Вдався Денис безжалісним, лінивим, грубим і злодійкуватим .. Літом бив качок, зимою зайців (Григорій Тютюнник); Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового учителя (О.  Словник української мови у 20 томах
6. безжалісний — див. жорстокий; злий  Словник синонімів Вусика
7. безжалісний — ЖОРСТО́КИЙ (перев. про людину та її вчинки — позбавлений жалості, співчуття тощо), БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, БЕЗЖА́ЛЬНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ, НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, ЛЮ́ТИЙ, БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ рідше, ЖОРСТКИ́Й рідше; НЕЩА́ДНИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ...  Словник синонімів української мови
8. безжалісний — Безжа́лісний і безжа́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)