безкрайній

БЕЗКРА́ЙНІЙ, я, є.

Те саме, що безкра́їй.

Ясно сонце світить, небо безкрайнє та синє (С. Васильченко);

Ти ідеш, пренепорочна, .. у безкрайньому просторі В сніговищі по степу (М. Рильський);

В його [лісовому] безкрайньому шумі степовикам вчувався то шум ковили, то шум рідних .. узбереж (О. Гончар);

Безкрайній горизонт.

Значення в інших словниках

1. безкрайній — безкра́йній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безкрайній — -я, -є. Те саме, що безкраїй.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безкрайній — див. безмежний  Словник синонімів Вусика
4. безкрайній — БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. безкрайній — Безкра́йній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. безкрайній — БЕЗКРА́ЙНІЙ, я, є. Те саме, що безкра́їй. Безкрайні і дикі степи України (Щог., Поезії, 1958, 268); Ясно сонце світить, небо безкрайнє та синє (Вас.  Словник української мови в 11 томах