безнадійність
БЕЗНАДІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. безнаді́йний 1.
Аж ось минув тиждень-другий безнадійності та горя, утрати відходять назад, криються забуттям (Панас Мирний);
Ця безнадійність боліла Семена гірше, ніж найтрудніші рани в світі (М. Коцюбинський);
Цей і попередній період – період сумнівів, резигнації, що одбиваються у віршах нотками безнадійності (В. Еллан-Блакитний);
Та чи ж може бути за правило, що безнадійність становища втишує людське чуття (В. Підмогильний);
В душі її зостались лише біль, страждання, безнадійність і муки (А. Шиян).
Словник української мови (СУМ-20)