безпомічний

БЕЗПО́МІЧНИЙ, а, е.

Нездатний сам собі допомогти, захистити себе; безпорадний, безсилий.

– Що я тепер? Перед хвилею цар, а тепер голий, безпомічний хробак, котрого кождий [кожний] може розтоптати (І. Франко);

Як жива, виникла вона в його уяві, змарніла і безпомічна після хвороби (А. Головко);

Ось чиїсь кулаки різко й сильно загрюкали в двері, а Метеличиха стоїть .. безпомічна, розгублена вкрай (А. Шиян);

У хижих птахів, у ворон, у граків пташенята вилуплюються безпомічними (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Воно [життя] його кидало, як безпомічну тріску, з боку на бік, гнуло, нагинало (Панас Мирний);

// у знач. ім. безпо́мічний, ного, ч. Той, хто нездатний сам собі допомогти, захистити себе.

Я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного (Біблія. Пер. І. Огієнка).

Значення в інших словниках

1. безпомічний — безпо́мічний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безпомічний — -а, -е. Нездатний сам собі допомогти, захистити себе; безпорадний, безсилий. Безпомічна стара.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпомічний — див. слабий; слабодухий  Словник синонімів Вусика
4. безпомічний — БЕЗПОРА́ДНИЙ (неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь, який потребує допомоги), НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., НЕДОРІ́КУВАТИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. безпомічний — Безпо́мічний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. безпомічний — БЕЗПО́МІЧНИЙ, а, е. Нездатний сам собі допомогти, захистити себе; безпорадний, безсилий. — Що я тепер? Перед хвилею цар, а тепер голий, безпомічний хробак, котрого кождий може розтоптати (Фр.  Словник української мови в 11 томах