Значення в інших словниках
-
безпомічний —
безпо́мічний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
безпомічний —
-а, -е. Нездатний сам собі допомогти, захистити себе; безпорадний, безсилий. Безпомічна стара.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безпомічний —
БЕЗПО́МІЧНИЙ, а, е. Нездатний сам собі допомогти, захистити себе; безпорадний, безсилий. – Що я тепер? Перед хвилею цар, а тепер голий, безпомічний хробак, котрого кождий [кожний] може розтоптати (І.
Словник української мови у 20 томах
-
безпомічний —
БЕЗПОРА́ДНИЙ (неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь, який потребує допомоги), НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., НЕДОРІ́КУВАТИЙ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
-
безпомічний —
Безпо́мічний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безпомічний —
БЕЗПО́МІЧНИЙ, а, е. Нездатний сам собі допомогти, захистити себе; безпорадний, безсилий. — Що я тепер? Перед хвилею цар, а тепер голий, безпомічний хробак, котрого кождий може розтоптати (Фр.
Словник української мови в 11 томах