Великий тлумачний словник сучасної мови

безпомічний

безпо́мічний

-а, -е.

Нездатний сам собі допомогти, захистити себе; безпорадний, безсилий. Безпомічна стара.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безпомічний — безпо́мічний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безпомічний — БЕЗПО́МІЧНИЙ, а, е. Нездатний сам собі допомогти, захистити себе; безпорадний, безсилий. – Що я тепер? Перед хвилею цар, а тепер голий, безпомічний хробак, котрого кождий [кожний] може розтоптати (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. безпомічний — див. слабий; слабодухий  Словник синонімів Вусика
  4. безпомічний — БЕЗПОРА́ДНИЙ (неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь, який потребує допомоги), НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., НЕДОРІ́КУВАТИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  5. безпомічний — Безпо́мічний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. безпомічний — БЕЗПО́МІЧНИЙ, а, е. Нездатний сам собі допомогти, захистити себе; безпорадний, безсилий. — Що я тепер? Перед хвилею цар, а тепер голий, безпомічний хробак, котрого кождий може розтоптати (Фр.  Словник української мови в 11 томах