безпутниця
БЕЗПУ́ТНИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до безпу́тник.
Кажуть, нову безпутницю з Кіпру привезли (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)БЕЗПУ́ТНИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до безпу́тник.
Кажуть, нову безпутницю з Кіпру привезли (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)