безініціативний
БЕЗІНІЦІАТИ́ВНИЙ, а, е.
Який не виявляє або не може виявити ініціативи.
Не зайве пригадати, що для малоосвічених, неенергійних, хворих і безініціативних шанси виїхати до високорозвиненого зарубіжжя мізерні (із журн.);
Безініціативний працівник.
Словник української мови (СУМ-20)