безініціативний
БЕЗІНІЦІАТИ́ВНИЙ, а, е. Який не виявляє або не може виявити ініціативи.
Саме там, де клуби очолюють некваліфіковані, безініціативні люди.., підготовка до оглядів і концертів [художньої самодіяльності] проходить незадовільно (Рад. Укр., 27.IX 1959, 3).
Словник української мови (СУМ-11)