безініціативність
БЕЗІНІЦІАТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безініціати́вний.
— Мене дратують часом наші строковики своєю разючою безініціативністю (Гончар, Таврія.., 1957, 257).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗІНІЦІАТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безініціати́вний.
— Мене дратують часом наші строковики своєю разючою безініціативністю (Гончар, Таврія.., 1957, 257).
Словник української мови (СУМ-11)