безініціативність
БЕЗІНІЦІАТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безініціати́вний.
— Мене дратують часом наші строковики своєю разючою безініціативністю (Гончар, Таврія.., 1957, 257).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безініціативність — безініціати́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- безініціативність — -ності, ж. Абстр. ім. до безініціативний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безініціативність — БЕЗІНІЦІАТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безініціати́вний. – Мене дратують часом наші строковики своєю разючою безініціативністю (О. Словник української мови у 20 томах