безініціативність

БЕЗІНІЦІАТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безініціати́вний.

— Мене дратують часом наші строковики своєю разючою безініціативністю (Гончар, Таврія.., 1957, 257).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безініціативність — безініціати́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безініціативність — -ності, ж. Абстр. ім. до безініціативний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безініціативність — БЕЗІНІЦІАТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безініціати́вний. – Мене дратують часом наші строковики своєю разючою безініціативністю (О. Словник української мови у 20 томах