безініціативний

ПАСИ́ВНИЙ (байдужий до навколишньої дійсності), НЕАКТИ́ВНИЙ, БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ, НЕДІЯ́ЛЬНИЙ (який не прагне до діяльності); ІНЕ́РТНИЙ, БЕЗІНІЦІАТИ́ВНИЙ (який не виявляє ініціативи); НЕЕНЕРГІ́ЙНИЙ, СО́ННИЙ (позбавлений енергії). На фабриці тепер нема пасивних людей (О. Гончар); (Майя:) Видно, що ви не були в піонерах. Ви неактивний (О. Корнійчук); У цей гарячий час.. Василько теж не може лишитись бездіяльним (О. Донченко); Скільки ще на планеті людей пасивних, інертних (з журналу); Безініціативна людина; Мав він ще одну рису..: блискавично переходити від млявого, сонного стану до звірувато-хижого, спритного, зібраного (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. безініціативний — безініціати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безініціативний — -а, -е. Який не виявляє або не може виявити ініціативи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безініціативний — БЕЗІНІЦІАТИ́ВНИЙ, а, е. Який не виявляє або не може виявити ініціативи. Не зайве пригадати, що для малоосвічених, неенергійних, хворих і безініціативних шанси виїхати до високорозвиненого зарубіжжя мізерні (із журн.); Безініціативний працівник.  Словник української мови у 20 томах
4. безініціативний — БЕЗІНІЦІАТИ́ВНИЙ, а, е. Який не виявляє або не може виявити ініціативи. Саме там, де клуби очолюють некваліфіковані, безініціативні люди.., підготовка до оглядів і концертів [художньої самодіяльності] проходить незадовільно (Рад. Укр., 27.IX 1959, 3).  Словник української мови в 11 томах