безіменний
АНОНІ́МНИЙ (без підпису — про лист, твір), БЕЗІМЕ́ННИЙ. Вони брешуть, ..шлють анонімні листи з патьоками брудної лайки (В. Еллан); У творах української літератури XІX-XX століть, аж до наших днів, ми знаходимо відголоски безіменних творінь народного гумору (О. Білецький).
НЕВІДО́МИЙ (такий, про якого немає даних, відомостей), НЕЗНАЙО́МИЙ, НЕЗНА́НИЙ, БЕЗВІ́СНИЙ рідше, НЕВІ́ДАНИЙ рідше, НЕЗНА́ЄМИЙ заст., поет.; НЕЗВІ́ДАНИЙ (про місце, галузь знань, почуття і т. ін. — який ще не став відомим кому-небудь); БЕЗІМЕ́ННИЙ (ім'я, назва якого невідомі); АНОНІ́МНИЙ (про автора твору або листа — який не зазначив свого імені). Стіни штрафної (карцера) поколупані, в написах, що їх залишили після себе невідомі Порфирові попередники (О. Гончар); Я відвернувся: незручно приглядатись до незнайомої людини (Є. Гуцало); — Злочин! — аж похолола Сахно.. — А може, якась незнана операція? — виринуло заперечення (Ю. Смолич); В яких гаях? В яких ярах, В яких незнаємих вертепах Ти заховаєшся од спеки..? (Т. Шевченко); Частіше стало снитися мені Усе, що у турботах, в суєті Було почав потроху забувати... Ранкових чайок крила золоті, Дитячих мрій незвідані путі (М. Нагнибіда); Безіменним героям Опору стоять пам'ятники у Франції (М. Рильський).
Словник синонімів української мови