белемніт

БЕЛЕМНІ́Т, а, ч., палеонт.

1. тільки мн. Ряд викопних морських молюсків класу головоногих.

У відкладах вапняків особливо численні рештки белемнітів (з наук. літ.);

Дуже повільно відмирали навіть такі тварини, як динозаври, амоніти, белемніти (з навч. літ.).

2. Списоподібна частина скам'янілого скелета такого молюска; раковина-хребет.

Значення в інших словниках

1. белемніт — белемні́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови