берлинка

БЕРЛИ́НКА, и, ж., заст.

Зменш. до берли́на.

При березі коло Подолу стояли рядками здорові дуби й берлинки (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. берлинка — Берлина, -ни ж. Рѣчное судно: берлина, барка (по Днѣпру). О. 1861. XI. 109. ум. берлинка. Кілька дубів і берлинок з кавунами, бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.  Словник української мови Грінченка