берлина

БЕРЛИ́НА, и, ж., заст.

Велике річкове плоскодонне вантажне судно; барка.

По бистрій воді Гуляють берлини, свистять пароходи [пароплави] (Л. Глібов);

Мов великі палаци, ходили [по лиману] судна, берлини, баркаси, плоти (Панас Мирний);

Люди, голосно розмовляючи й лаючись, посунули до берлин, що стояли в штучній бухті (В. Підмогильний);

* У порівн. Далі пісня не йшла. Тягли її, як важку берлину проти води (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. берлина — берли́на іменник жіночого роду барка іст.  Орфографічний словник української мови
2. берлина — -и, ж., заст. Велике річкове плоскодонне вантажне судно; барка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. берлина — БЕРЛИ́НА, и, ж., заст. Велике річкове плоскодонне вантажне судно; барка. По бистрій воді Гуляють берлини, свистять пароходи (Гл., Вибр., 1957, 246); Мов великі палаци, ходили [по лиману] судна, берлини, баркаси, плоти (Мирний, II, 1954, 77); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах