берлина
БЕРЛИ́НА, и, ж., заст. Велике річкове плоскодонне вантажне судно; барка.
По бистрій воді Гуляють берлини, свистять пароходи (Гл., Вибр., 1957, 246);
Мов великі палаци, ходили [по лиману] судна, берлини, баркаси, плоти (Мирний, II, 1954, 77);
*У порівн. Далі пісня не йшла. Тягли її, як важку берлину проти води (Довж., Зач. Десна, 1957, 482).
Словник української мови (СУМ-11)