бестіарій

БЕСТІА́РІЙ, ю, ч.

1. Середньовічний збірник зоологічних статей з ілюстраціями, у яких описувались у прозі або віршах існуючі та видумані тварини, головним чином з алегоричною та повчальною метою.

У світогляді Сковороди зустрічається несподіване сусідство наукових знань про природу і запозичених із середньовічних збірників “Фізіолог” чи “Бестіарій” та відомостей про тваринний і рослинний світ, пов'язаних з фантастичними уявленнями, які тлумачилися алегорично (з наук. літ.).

2. заст. Те саме, що звіри́нець.

Однієї з неділь Немирич та його друзі, вихором налетівши на бестіарій, повідчиняли в ньому всі клітки і повипускали негодованих звірів на волю (Ю. Андрухович).

Значення в інших словниках

1. бестіарій — бестіа́рій 1 іменник чоловічого роду, істота гладіатор бестіа́рій 2 іменник чоловічого роду збірка описів тварин книжн.  Орфографічний словник української мови
2. бестіарій — -ю, ч. У стародавньому Римі – приміщення для утримування і догляду хижаків – левів, тигрів, пантер та ін. при Колізеї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бестіарій — • бестіарій (від лат. bestiarius — звіриний) - збірники середньовічних творів, в яких описи звірів, тварин, птахів супроводжуються алегоричним тлумаченням. Тварини та казкові істоти, відомі з давньогрец. джерел (напр.  Українська літературна енциклопедія
4. бестіарій — бестіа́рій (від лат. bestiarius – звіриний) середньовічні твори, в яких описували звірів з алегоричним тлумаченням їх.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. бестіарій — (лат. — тварина) 1. Приміщення для диких тварин, призначених для виступу у давньоримському цирку, звіринець. 2. Коло тем, сюжетів і мотивів образотворчого мистецтва, починаючи з найдавніших часів і особливо епохи Середньовіччя, що включало як реальних...  Архітектура і монументальне мистецтво