бетаїни

БЕТАЇ́НИ, їв, мн. (одн. бетаї́н, у, ч.), спец.

Органічні речовини рослинного походження, багато з яких є амфотерними поверхнево-активними речовинами.

Бетаїн запобігає ураженню кишковика тварин та птиці шкідливими мікроорганізмами (з наук.-техн. літ.);

Бетаїн активізує фотосинтез і допомагає переборювати стреси від впливу токсинів (з наук.-техн. літ.);

Буряк містить бетаїн, з якого в організмі людини утворюється фізіологічно активний холін (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бетаїни — -ів, мн. Природні органічні речовини, які є похідними амінокислот.  Великий тлумачний словник сучасної мови