бистроокий
БИСТРОО́КИЙ, а, е, поет.
Який має жваві, бистрі очі.
Вбіг бистроокий, рухливий, наче живе срібло, .. ад'ютант (В. Кучер);
// Який має гострий, меткий зір.
Бистроокий, він зразу підглядів Івася (Панас Мирний);
З-за ряднини .. визирнула жіноча голова, бистроока й молода (І. Багряний);
// у знач. ім. бистроо́кий, кого, ч.; бистроо́ка, кої, ж. Про людину, яка має жваві очі.
Моргне бистроока – готово! Не встоїть ніяка душа (А. Кримський).
Словник української мови (СУМ-20)