благовіщенський

БЛАГОВІ́ЩЕНСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до Благові́щення.

Благовіщенське свято.

2. Стос. до Благовіщення.

Благовіщенські проскури – цілющі, тож їх зберігають на покуті між іконами (з газ.).

Значення в інших словниках

1. благовіщенський — благові́щенський прикметник благовіще́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. благовіщенський — -а, -е. Стос. до Благовіщення.  Великий тлумачний словник сучасної мови