благоговійно

БЛАГОГОВІ́ЙНО, книжн.

Присл. до благогові́йний.

Вихованки стояли в їдальні.., благоговійно й боязко чекаючи знатну гостю (О. Донченко);

Підходив [Тарас] тихо, сторожко, благоговійно якось, немов цей храм мистецтва міг побачити його й прогнати (Василь Шевчук);

– А подивилися б ви на дачу Себастьяна Хомича! – благоговійно сказав Сева (А. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. благоговійно — благогові́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. благоговійно — книжн. Присл. до благоговійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. благоговійно — БЛАГОГОВІ́ЙНО, книжн. Присл. до благогові́йний. Вихованки стояли в їдальні.., благоговійно й боязко чекаючи знатну гостю (Донч., III, 1956, 38).  Словник української мови в 11 томах