блиндар
БЛИ́НДАР, я, ч., діал.
Жебрак, старець.
– Палажці тільки б сліпих блиндарів водити по селах, а не людей до Києва (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)БЛИ́НДАР, я, ч., діал.
Жебрак, старець.
– Палажці тільки б сліпих блиндарів водити по селах, а не людей до Києва (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)