блись
БЛИСЬ, виг., розм.
Уживається як присудок за знач. бли́снути 1.
Він дивився, як мама шиє. Голка все блись, блись... (Леся Українка);
Очі в тебе – наче плеса, що на сонці – тільки блись (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)БЛИСЬ, виг., розм.
Уживається як присудок за знач. бли́снути 1.
Він дивився, як мама шиє. Голка все блись, блись... (Леся Українка);
Очі в тебе – наче плеса, що на сонці – тільки блись (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)